Патогістологічне дослідження

Досить дороговартісний та складний процес. Помисліть хвильку, чому усі приватні діагностичні центри та лабораторії, як послугу пропонують аналіз крові. Однак лише великі діагностичні центри можуть собі дозволити власну лабораторію, що буде проводити гістологічні дослідження. Дороговартісні прилади, коштовні хімічні сполуки та, що найважливіше, особливий тип мислення спеціально підготовленого персоналу. Цей процес неможливо повністю автоматизувати. В той час як проведення аналізу крові потребує декількох хвилин роботи автоматичного приладу і ви отримуєте кількісні показники, кожен гістологічний препарат потребує окремого підходу. Так, більшість поточних процесів можливо автоматизувати, що й запроваджується по всьому світі, однак жоден з нинішніх комп’ютерів не відрізнить аденокарциному від меланоми. А вони потребують діаметрально протилежної тактики від лікуючого лікаря.

Механіка процесу

Перш за все – матеріал фіксують. Найчастіше у 10% розчині формаліну, іноді у 70% розчині спирту. Це має відбуватися одразу після взяття біопсії, інакше матеріал може досить швидко зіпсуватися і стати неінформативним. Потім проводиться так звана вирізка матеріалу. Якщо отриманий шматочок досить дрібний, він запускається повністю. Вирізка необхідна для шматочків, більших за кубік в 1х1х1 см. Бажано – тонше. В іншому разі матеріал не правильно пройде усі етапи обробки. Далі біоптат відправляють “на аппарати”, де він проходить зневоднення, проходячи через ряд спиртів та просочується парафіном. Потім відбувається так звана “заливка” – біоптат фіксується до спеціального піддона-касети, яка в подальшому спрощує порізку та зберігання шматочка. Потім – порізка. Просякнутий парафіном фрагмент тканини за допомогою мікротомного леза назізається на тонкі пластинки, що поміщаються на предметні скельця. Проходить процес депарафінізації, післячого проводиться фарбування. В залежності від того, які тканини необхідно вивчати, використовуються різні барвники та методики. При цьому одні й тіж самі тканини можуть мати різний колір та морфологічні ознаки. Ця процедура проводилась лаборантом, тепер настав час лікаря-патоморфолога.

Спираючись на дані, отримані від лікуючого лікаря, починається вивчення препарату. Визначається вид тканини, правильність її гістологічної будови, наявність запальної реакції та інших патологічних процесів. При виявленні пухлини, лікарю необхідно визначитись, чи доброякісна вона, чи злоякісна, вирахувати її гістогенез, походження (з якої тканини почався патологічний ріст). Також важливо визначитись, чи це метастатичний ріст, чи базова пухлина, ступінь її злоякісності, межі росту, зміни у навколишніх тканинах. Все це надалі допоможе визначитись із тактикою лікування, об’ємами оперативного втручання, необхідною кількістю курсів хіміотерапії. Також лікар патоморфолог може визначити глибину проростання, що критично важливо для, наприклад, меланоми. Надати рекомендації щодо необхідності повторної біопсії, часу її проведення – це залежить від ураженого органу та біологічних циклів, що протікають в організмі людини.

Іноді лікарю недостатньо інформації, яку він отримав при перегляді скельця. Тоді препарати повертаються до лаборантів, які зрізають матеріал глибше. Варто пам’ятати, що під скельцем ми бачимо лише один зріз, площину патологічного процесу, в той час як будь-яка пухлина має об’єм, тобто три виміри. отже з декількох плоских картинок лікар-патоморфолог має скласти правильне 3D зображення, яке і буде найбільш чітко характеризувати пухлинний чи інший патологічний процес. Однак на жаль не завжди вдається відрізнити один вид пухлини від іншого. Тоді на допомогу приходить імуногістохімія.

Замовити дослідження

    Потрібна консультація?

    Зверніться до наших спеціалістів.

    Потрібна консультація?

    Зверніться до наших спеціалістів.